- розтрощений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розтрощити. || розтро́щено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розтрощений
Смотреть что такое "розтрощений" в других словарях:
розтрощений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розтрощеність — ності, ж. Стан за знач. розтрощений … Український тлумачний словник
розчухраний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розчухрати. 2) у знач. прикм., розм.Розкуйовджений, сплутаний і т. ін. (про волосся). || З розкуйовдженим, сплутаним і т. ін. волоссям. 3) у знач. прикм., перен., розм. Розбитий, розтрощений … Український тлумачний словник
